Згоден
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності та погоджуєтеся на використання файлів cookie.
Днепр » Новости города и региона
вс, 28 апреля 2024
08:23

НОВОСТИ ГОРОДА И РЕГИОНА

В Днепре презентовали новый проект о преступлениях российских оккупантов против украинцев

|«« «« »» »»|

«Розстріляна свобода слова» - так называется новый проект о преступлениях рашистов против украинских журналистов.

Вчера состоялась презентация проекта в Днепровском Центре журналистской солидарности, который действует на базе областной организации НСЖУ.

Масштабный документальный проект собрал больше 100 видеоисторий украинских журналистов.

Подробней о презентации проекта Городскому сайту любезно рассказали в Днепровском Центре журналистской солидарности:

«Фіксувати історії про медійників

За круглим столом зібралися однодумці, які активно розповідають про війну в Україні та злочини загарбників, волонтерять, допомагають переселенцям і, на жаль, стають цілями для російських терористів. Медійники поділилися своїми історіями та обговорили виклики сучасної журналістики.

« Після 24 лютого 2022 року чимало журналістів були змушені полишити власні домівки і виїхати до більш безпечних міст. Дніпро одним із перших приймало колег-переселенців. Дехто транзитом їхав далі, а дехто лишився у нашій області. Дніпровський Центр журналістської солідарності, який діє на базі нашої обласної Спілки, надає посильну допомогу кожному, хто її потребує. Аби українські медійники лишались на варті інформаційного фронту», - звернувся до присутніх голова Правління Дніпропетровської обласної організації НСЖУ Олексій Ковальчук.

Перша секретар Національної спілки журналістів України Ліна Кущ зазначила, що з початком повномасштабного вторгнення у Спілці зрозуміли: потрібно не лише допомагати журналістам виконувати їхню роботу. Необхідно фіксувати те, що відбувається із самими медійниками. Адже колеги також стають жертвами російських злочинів або їх очевидцями. Зафіксувати правду вкрай важливо. Тому команда проєкту «Розстріляна свобода слова» записала відеоісторії понад 100 журналістів, які стали жертвами або очевидцями воєнних злочинів. Це медійники із Херсона, Маріуполя, Мелітополя, Бучі, Харкова, Бахмута та інших «гарячих точок».

«В основу проєкту лягла ідея відповідальності за злочини, які скоєні росією проти українських медійників. У відеоісторіях ми розповіли про долі колег, про те, що відбулося з їхніми містами та селами. НСЖУ поширює ці відео серед міжнародних партнерів. Головна мета - надати розголосу та привернути увагу. Також ми проводимо зустрічі з медійниками, обмінюємося думками та фіксуємо нові і нові історії», - зазначила Ліна Кущ. 

Нині загроза життю журналістів залишається проблемою №1. За даними НСЖУ, понад 70 українських та іноземних колег загинули через війну в Україні. 15 журналістів загинули під час виконання своїх професійних обов’язків. Близько 10 стали цивільними жертвами – вони втратили життя у результаті обстрілів. Інші колеги – це журналісти, які захищали  Україну зі зброєю в руках.  

Експертка з безпеки журналістів Мережі центрів журналістської солідарності, медійниця-переселенка з Маріуполя Тетяна Уралова звернула увагу, що з початком повномасштабного вторгнення значна кількість журналістів обрали шлях воєнних кореспондентів. НСЖУ зацікавлена, щоб якомога більше медійників отримували акредитацію. Адже в Україні немає безпечних місць, але є постійна потреба у коментарях, зйомках з місця подій. Через відсутність акредитації у журналістів із цим виникають проблеми і вони не можуть фіксувати історію. 

«Журналісти ризикують життям, щоб суспільство отримало інформацію про війну. Медійники є цивільними. Вони не беруть участь у бойових діях, але наліпка «преса» часто є мішенню для ворога. На жаль, росіяни полюють на журналістів. Тому перш ніж їхати в зону бойових дій, треба думати про ризики і відповідально готуватися до відрядження, перевіряти амуніцію, аптечку», - зазначила Тетяна Уралова. 

Вони не дають приховати правду

На захід були запрошені особливі гості - журналістки Дніпропетровщини, чиї відеоісторії увійшли до проєкту «Розстріляна свобода слова». Це редакторка газети «Степова зоря» і сайту «Петропавлівка.сіті» Ірина Ситнік, заступниця редактора криничанської газети «Нові рубежі» Наталя Долгіх, та дружина медійника із Волновахи Павла Єштокіна Ксенія Мініна.

На сайті ДОО НСЖУ ми неодноразово знайомили колег з історіями Ірини Ситнік. Наша колежанка має акредитацію. Працювала на Донецькому і Запорізькому напрямках,  спілкувалася безпосередньо з військовим. З цих поїздок зібрала багато історій. Деякі з них вже побачили світ, деякі чекатимуть на перемогу і обов’язково будуть опубліковані.

«Ці півтора року – надзвичайно тяжкі. Але не дивлячись на всі виклики, люди чекають нашу газету, ми розвиваємо сайт, соціальні мережі, продовжуємо займатися волонтерською діяльністю. Навіть вдалося надати робочі місця для журналістів, які покинули рідні домівки через війну», - поділилася Ірина Ситнік.

Наталя Долгіх – заступниця редактора криничанської газети «Нові рубежі». Як кожна мама, а Наталя виховує трьох синів, вона дуже хвилюється за долю дітей. На початку війни колежанка зуміла впоратися зі страхом. Завдяки газеті, соцмережам Наталя та весь редакційний колектив продовжують інформувати громаду.

«Наше селище знаходиться у відносній безпеці. Тому мусимо працювати. Радію, що не пропустили жодного номеру. Хоч як би складно не було в сучасних реаліях. Щотижня 8 шпальт газети заповнюємо місцевими новинами. Ми взяли на себе нелегку місію – пишемо історії про наших земляків, які загинули на війні. Спілкуємося з їхніми рідними: мамами, татами, вдовами, дітьми, сестрами, братами. І це психологічно надзвичайно важко», - говорить Наталя Долгіх.

З особливим щемом слухали присутні і спогади дружини Павла Єштокіна – Ксенії Мініної з Волновахи. Їхній родині довелося шукати новий дім, будувати нове життя, працювати і бути корисними. Тепер медійники живуть у Жовтих Водах, там запустили сайт, який вже знайшов свою аудиторію.

«Із травня активно працюємо, пишемо місцеві новини, розповідаємо про загиблих. І звісно про героїв, які нині боронять нашу країну. Треба знати живих героїв і говорити про них щодня. Вони того заслуговують, хоч інколи і соромляться ділитися своїми історіями», - розповіла Ксенія Мініна.

На заході у обласній Спілці були присутні журналісти з Нікополя – міста, яке щодня обстрілюється ворогом. Прийшов на зустріч із колегами Валентин Хорошун, журналіст-переселенець із Донеччини. Своїми історіями поділились також колеги, чиє житло постраждало внаслідок ракетних атак, – журналістка медіахолдингу «Наше місто» Дарина Сухоніс із Дніпра та редакторка криворізького сайту 0564.ua Світлана Романенко.

Від імені Національної спілки журналістів України Ліна Кущ вручила спеціальні відзнаки «Хрест громадянських заслуг» редакторам газет «Південна зоря» м. Нікополь Інні Швидкій та «Межівський меридіан» Євгену Хрипуну, а також заступниці редактора криничанської газети «Нові рубежі» Наталі Долгіх.

«Я віддаю вам усім, колеги, належне, що попри такі обставини, попри навіть фізичну небезпеку ви продовжуєте свою роботу й не віддаєте наше інформаційне поле», - подякувала перша секретар НСЖУ».

Фото – Днепровский Центр журналистской солидарности.

Gorod.dp.ua на Facebook.

Другие новости раздела:

ОБРАТИТЕ ВНИМАНИЕ!
Популярні*:
 за коментарями | за переглядами
•  «Купатись заборонено»: пляжного сезону у Дніпрі не буде (15)

•  У Дніпрі на Запорізькому шосе біля Епіцентру замість зеленої зони може з’явитися додаткова парковка (12)

•  У Дніпрі з'явився перший ідеальний двір (12)

•  До Дніпра вже їдуть трамваї з Німеччини (11)

•  У Дніпрі затримали 19-річну жінку, яка вирішила продати свого дворічного сина за мільйон гривень (10)

•  У Дніпрі на Набережній Січеславській продовжують будувати дуже яскравий комплекс (9)

•  У Дніпрі на проспекті Богдана Хмельницького біля ТРЦ Terra фура DAF на смерть переїхала жінку: відео моменту ДТП (9)

•  На Орелі браконьєр наловив червонокнижних карасів (8)

•  15 років за ґратами проведе зрадник, який наводив російські ракети на Придніпровську ТЕС і «полював» за системами ППО (7)

•  На вже збудований водогон Хортиця - Марганець хочуть витратити ще 2 мільярди гривень (5)


* - за 7 днів | за 30 днів | Докладніше
Цифра:
6 700
гривень мінімальна зарплата у 2023 р.

Источник
copyright © gorod.dp.ua
Все права защищены. Использование материалов сайта возможно только с разрешения владельца.

О проекте :: Реклама на сайте