Історія будинків

вул. Горького, 3

З 1792-1793 рр. територія входила до складу Катеринославської казенної суконної фабрики. Приблизно в 1893 р. володіючий ділянкою купець Берко Златопольський будує на ньому великий п'ятиповерховий паровий млин. 9 серпня 1896 р. його майно з торгів купує банкір, Йосип Овсійович Кофман.

В ніч з 1 на 2 вересня 1896 р. майно на ділянці Й. Кофмана було повністю зруйновано пожежею. Але до кінця століття новий будинок вже прикрасив собою вулицю. Близько половини будівлі зняла Служба зборів Катерининської залізниці, яка пропрацювала тут до початку 1910-х рр.

У 1913 р. в будинку було 16 п'ятикімнатних квартир (на 2 і 3 поверхах), на першому поверсі розташовувалося 8 трикімнатних квартир і 12 магазинів. Причому 6 з них були зайняті самим Й. Кофманом. Його ж товариство займало і підвал будинку, а також дві кам'яних комори у дворі. До послуг решти орендарів були три дерев'яні сараї і ретиради. Будинок мав і власну станцію біологічного очищення стічних вод.

Цей великий будинок, що став повністю житловим, двічі горів: в громадянську та другу світову війни і двічі відновлювався після пожеж. Перший раз він був відновлений в середині 1920-х рр. жилкоопом. Другий раз в 1948-1950 рр. його відновлював Дніпропетровський автомобільний завод, сьогодні більш відомий під назвою «ПМЗ».