Блог

Федоренко

До уваги платників плати за землю, екологічного податку, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки!

01.05.2024 09:29

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що п.п. 69.14, 69.16 та 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) надано право платникам плати за землю, екологічного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховувати та не сплачувати податкові зобов’язання з цих податків по об’єктах, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, тобто без зазначення додаткових критеріїв, як-то функціонування чи відсутність державних електронних інформаційних ресурсів на таких територіях.
При цьому, починаючи з 01 січня 2023 року, вищезазначені податки не нараховуються та не сплачуються за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації до останнього числа місяця, в якому завершено бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній територій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 (далі – Постанова № 1364) визначено деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – Перелік територій).
При цьому Постановою № 1364 визначено, що до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, включаються території можливих бойових дій, території активних бойових дій та території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.
Тобто території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, є однією із складових Переліку територій.
Така категорія запроваджена з метою забезпечення відновлення роботи інформаційних, інформаційно-комунікаційних, електронних комунікаційних систем та публічних електронних реєстрів до визначення дати завершення бойових дій або тимчасової окупації певної адміністративно-територіальної одиниці, тобто на таких територіях дозволено діяльність користувачів реєстрів, а їхні мешканці отримають доступ до адміністративних послуг та нотаріальних дій.
Таким чином, підрозділ 3 розділу І Переліку територій, затвердженого наказом Мінреінтеграції від 22.12.2022 № 309 із змінами, застосовується для цілей, пов’язаних з наданням певних послуг, і не стосується особливостей оподаткування.
При цьому зазначаємо, що дати початку бойових дій, встановлені у підрозділі 3 розділу І Переліку територій для територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, визначені 2023 роком, що не співпадає з датами початку бойових дій, визначених у підрозділі 2 розділу І Переліку територій для територій активних бойових дій. Крім цього, до підрозділу 3 розділу І Переліку територій включені і окремі територіальні громади, які відносяться до територій можливих бойових дій і знаходяться у підрозділі 1розділу І Переліку територій.
Враховуючи зазначене, застосування особливостей оподаткування окремими податками, визначених Кодексом, до територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, визначені підрозділом 3 розділу І Переліку територій, є некоректним.
У зв’язку з цим, для цілей оподаткування слід застосовувати підрозділ 2 розділу І Переліку територій і поширювати особливості оподаткування, встановлені Кодексом, на об’єкти, які розташовані на адміністративно-територіальних одиницях, які включені саме до цього підрозділу та застосовувати дати початку і закінчення бойових дій, які зазначені в ньому.
Підстава для роз’яснення: лист Міністерства фінансів України від 29.12.2023 № 11230-09-62/37196 (https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/78737.html)

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Механізм відкриття та закриття робочої зміни при застосуванні ПРРО операцій особою, яка здійснює розрахункові операції

01.05.2024 09:28

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що при застосуванні програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) відкриття робочої зміни відбувається на підставі технологічного повідомлення з типом відкриття зміни, яке автоматично формується програмним забезпеченням ПРРО при виконанні такої операції особою, яка здійснює розрахункові операції.
Закриття робочої зміни здійснюється на підставі Z-звіту або технологічного повідомлення про закриття зміни, яке формує програмне забезпечення ПРРО після формування Z-звіту.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги платників ПДВ!

01.05.2024 09:23

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Податкового кодексу України (далі – Кодекс) (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).
Строки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) визначено підпунктом 201.10 статті 201, пунктом 89 підрозділу 2 та підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу.
Відповідальність за порушення строків, визначених Кодексом, для реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН передбачена пунктом 120 прим.1.1 статті 120 прим.1 Кодексу та пунктом 90 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Кодексу реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 Кодексу, – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Відповідно до пункту 120 прим.1.1 статті 120 прим.1 Кодексу у разі порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого статтею 201 Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН тягне за собою накладення на платника ПДВ, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 Кодексу покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 1020 гривень, при реєстрації в ЄРПН, зокрема, податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що оподатковуються за нульовою ставкою.
З 08 лютого 2023 року набрав чинності Закон України від 12 січня 2023 року № 2876-IX «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування», згідно з яким підрозділ 2 розділу ХХ Кодексу доповнено пунктами 89 та 90.
Так, тимчасово, протягом дії воєнного стану та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого пунктом 89 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, встановлюється у розмірах, визначених пунктом 90 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу:
2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Проте пунктом 90 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу не визначено відповідних зменшених розмірів штрафів за порушення граничних строків, передбачених пунктом 89 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу для реєстрації в ЄРПН податкових накладних, зокрема, які складені на операції з постачання товарів/послуг, що оподатковуються за нульовою ставкою.
При цьому зміни, передбачені пунктами 89 та 90 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, не скасовують діючого податкового обов’язку щодо реєстрації в ЄРПН податкових накладних, які складені на операції з постачання товарів/послуг, за якими не нараховується ПДВ (звільнені від оподаткування, оподатковуються за нульовою ставкою), визначеного статтею 201 Кодексу, та не звільняють платника податку від відповідальності за порушення такого обов’язку, визначеного пунктом 120 прим.1.1 статті 120 прим.1 Кодексу.
Таким чином, у разі порушення граничних строків для реєстрації в ЄРПН податкових накладних, які складені на операції з постачання товарів/послуг, що оподатковуються за нульовою ставкою, до платника податку, на якого відповідно до Кодексу покладено обов’язок щодо такої реєстрації, застосовуються штрафні санкції в розмірах, встановлених пунктом 120 прим.1.1 статті 120 прим.1 Кодексу, а саме: штраф у розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 1020 гривень.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Щодо заповнення додатка ГД до Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за певних умов

01.05.2024 09:22

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо, чи потрібно неприбутковій організації (отримувачу/набувачу) заповнювати додаток ГД до Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації та які графи, якщо отримана/надана гуманітарна допомога за цільовим призначенням залишається в неприбутковій організації (отримувача/ набувача) або отримувач планує надати таку гуманітарну допомогу набувачу у наступних звітних періодах, повідомляє.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 22 жовтня 1999 року № 1192-XIV «Про гуманітарну допомогу» із змінами (далі – Закон № 1192) гуманітарна допомога – цільова адресна безоплатна допомога у грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами з мотивів гуманності отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують допомоги у зв’язку із соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, скрутним фінансовим становищем, введенням воєнного або надзвичайного стану, виникненням надзвичайної ситуації або тяжкою хворобою конкретної фізичної особи, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту.
Частиною першою ст. 3 Закону № 1192, визначено, що підставою для започаткування процедури визнання допомоги гуманітарною є письмова пропозиція донора про її надання.
Підставою для здійснення гуманітарної допомоги в Україні є письмова згода отримувача гуманітарної допомоги на її одержання. Отримувач гуманітарної допомоги має такі самі права на її використання, що і набувач гуманітарної допомоги (частина друга ст. 3 Закону № 1192).
Визнання товарів (робіт, послуг) гуманітарною допомогою здійснюється спеціально уповноваженими державними органами з питань гуманітарної допомоги у кожному конкретному випадку з урахуванням особливостей, визначених ст. 6 Закону № 1192.
Відповідно до ст. 1 Закону № 1192 отримувачами гуманітарної допомоги – є юридичні особи, а також акредитовані представництва іноземних держав, міжнародних та іноземних гуманітарних організацій в Україні (без створення юридичної особи), визначені у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку отримувачами гуманітарної допомоги:
а) громадські об’єднання, у тому числі громадські об’єднання ветеранів війни, громадські об’єднання осіб з інвалідністю, підприємства та організації, засновані ними та створені у порядку, визначеному Законом України від 22 березня 2012 року № 4572-VI «Про громадські об’єднання» зі змінами, – для здійснення їхньої статутної діяльності без мети одержання прибутку;
б) неприбуткові державні та комунальні підприємства, установи, організації та органи місцевого самоврядування;
в) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, та/або інший уповноважений центральний орган виконавчої влади – для забезпечення сил цивільного захисту, що підпорядковані таким органам;
г) Товариство Червоного Хреста України та його обласні і місцеві організації із статусом юридичної особи, через які це товариство здійснює свою діяльність відповідно до Статуту Товариства Червоного Хреста України та Закону України від 28 листопада 2002 року № 330-IV «Про Товариство Червоного Хреста України» зі змінами;
ґ) благодійні організації, утворені у порядку, визначеному Законом України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» зі змінами;
д) релігійні організації, зареєстровані у порядку, визначеному Законом України від 23 квітня 1991 року № 987-XII «Про свободу совісті та релігійні організації» зі змінами;
е) установи, підприємства, заклади незалежно від форми власності, що здійснюють реабілітацію осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю відповідно до державних соціальних нормативів у сфері реабілітації, надавачі соціальних послуг, внесені до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг;
є) надавачі медичних та/або реабілітаційних послуг незалежно від форми власності, що уклали договір про медичне обслуговування населення з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення, заклади охорони здоров’я, що належать до сфери управління суб’єктів сектору безпеки і оборони;
ж) відокремлені підрозділи іноземних неурядових організацій, акредитовані в Україні;
з) представництва міжнародних міжурядових організацій в Україні (без створення юридичної особи);
и) дипломатичні представництва, консульські установи іноземних держав в Україні.
Набувачами гуманітарної допомоги – є фізичні та юридичні особи, які потребують допомоги і яким вона безпосередньо надається. Набувачі гуманітарної допомоги із статусом юридичної особи визначаються відповідно до підпунктів «а», «б», «в», «г», «ґ», «д», «е», «є» п. 5 ст. 1 Закону № 1192.
Зазначені юридичні особи можуть бути віднесені до неприбуткових організацій, що не є платниками податку на прибуток підприємств за умови, що такі організації відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
При цьому відповідно до абзацу першого п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.
Водночас, ст. 11 Закону № 1192 встановлено, що бухгалтерський облік гуманітарної допомоги та відповідна звітність здійснюються отримувачами гуманітарної допомоги та набувачами гуманітарної допомоги (юридичними особами) у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. У разі відсутності обліку щодо отримання та цільового використання гуманітарної допомоги вона вважається використаною не за цільовим призначенням.
Отримувач гуманітарної допомоги і набувач гуманітарної допомоги (юридична особа) щомісячно в установленому порядку подають до відповідного спеціально уповноваженого державного органу з питань гуманітарної допомоги звіти про наявність та розподіл гуманітарної допомоги до повного використання всього обсягу отриманої гуманітарної допомоги.
Крім того, відповідно до вимог абзацу дев’ятого п. 46.2 ст. 46 ПКУ неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені п. 133.4 ст. 133 ПКУ, подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та річну фінансову звітність.
Форма Звіту затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 469).
Додаток ГД до рядків 1.6.2 ГД, 2.4.2 ГД та 3.1 ГД Звіту (далі – Додаток ГД до Звіту), подають неприбуткові організації, що є як отримувачами гуманітарної допомоги, визначені у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку, так і неприбуткові організації – набувачі гуманітарної допомоги.
У разі отримання гуманітарної допомоги та якщо за цільовим призначенням гуманітарна допомога залишається у неприбуткової організації (отримувача чи набувача), то неприбуткова організація (отримувач чи набувач) таку гуманітарну допомогу відображає:
- у графах 2 – 9 розд. ІІ «Отримано гуманітарну допомогу за звітний (податковий) рік» Додатка ГД до Звіту. При цьому, сумарне значення вартості отриманої гуманітарної допомоги, що відображається у графі 9 «Вартість гуманітарної допомоги», переноситься у рядок 1.6.2 ГД «гуманітарна допомога» основної частини Звіту.
При цьому слід відмітити, що набувачем графи 10 – 12 Додатка ГД до Звіту щодо даних митної декларації, за якою було здійснено ввезення товарів на митну територію України, не заповнюються;
- у графах 2 – 9 розд. ІІІ «Розподілено гуманітарну допомогу за цільовим призначенням за звітний (податковий) рік» Додатка ГД до Звіту із зазначенням, зокрема, найменування та кількості фактично розподіленої (використаної) гуманітарної допомоги тощо. Сумарне значення показників графи 8 «Вартість гуманітарної допомоги» переноситься до рядка 2.4.2 ГД «гуманітарна допомога» основної частини Звіту.
При цьому набувачем графа 9 щодо дати та номера акта передачі гуманітарної допомоги не заповнюється.
Поряд з цим зазначаємо, що зазначений розділ заповнюється отримувачем також у випадку, якщо такий отримувач залишає гуманітарну допомогу за цільовим призначенням на свої потреби.
Якщо отримувач планує надати гуманітарну допомогу надавачу у наступних звітних періодах, то у такому випадку розділ ІІІ Додатка ГД до Звіту не заповнюється;
у графах 2 – 7 розд. V «Залишок нерозподіленої гуманітарної допомоги на кінець звітного (податкового) року» Додатка ГД до Звіту. Значення показників розд. V мають дорівнювати позитивному значенню відповідних граф цього розділу, розрахованих за формулою розд. II – (розд. III + розд. IV). Зазначений розділ заповнюється у разі наявності залишку нерозподіленої гуманітарної допомоги на кінець звітного (податкового) року.
Також слід відмітити, що показники розділу V Додатка ГД до Звіту за звітний (податковий) період переноситься до розділу І «Залишок нерозподіленої гуманітарної допомоги на початок звітного (податкового) року» Додатка ГД до Звіту за наступний звітний (податковий) період.
Розділ ІV «Гуманітарна допомога, використана не за цільовим призначенням, за звітний (податковий) рік» Додатка ГД до Звіту заповнюється у разі розподілу гуманітарної допомоги не за цільовим призначенням, або у разі відсутності бухгалтерського обліку отримання та цільового використання гуманітарної допомоги із відображенням інформації у графах 2 – 7. Сумарне значення показників графи 7 переноситься у рядок 3.1 ГД основної частини Звіту.
При поданні до контролюючих органів Звіту необхідно надати доповнення, передбачене п. 46.4 ст. 46 ПКУ з відповідним поясненням щодо заповнення Додатка ГД до Звіту, яке може бути складене за довільною формою, із зазначенням про факт подання такого доповнення у спеціально відведеному місці Звіту.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Які документи подають малі виробники виноробної продукції для одержання ліцензії на виробництво алкогольних напоїв?

01.05.2024 09:20

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно зі ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) малі виробництва виноробної продукції – суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які здійснюють за повним технологічним циклом виробництво та розлив у споживчу тару алкогольних напоїв без додавання спирту (вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових), що не перевищує 10000 декалітрів за календарний рік, з виноматеріалів власного виробництва, отриманих шляхом переробки самостійно вирощених/вироблених та/або придбаних плодів, ягід, винограду, меду, за умови що придбані плоди, ягоди, виноград, мед мають виключно українське походження.
Відповідно до ст. 3 Закону № 481 для отримання ліцензії на право виробництва алкогольних напоїв без додавання спирту (вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових) малі виробництва виноробної продукції подають в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді заяву, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.
У такій заяві зазначаються:
- найменування суб’єкта господарювання, для юридичних осіб – код ЄДРПОУ, для фізичних осіб – суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) – прізвище, ім’я, по батькові, номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки та повідомили про це відповідний податковий орган і мають відмітку в паспорті);
- місця виробництва, зберігання, оптової, роздрібної торгівлі алкогольними напоями без додавання спирту (винами виноградними, винами плодово-ягідними, напоями медовими) (адреса);
- інформація щодо кодів згідно з УКТ ЗЕД на продукцію, яку планується виробляти.
Для малих виробництв виноробної продукції ліцензія на право виробництва алкогольних напоїв без додавання спирту (вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових) або рішення про відмову в її видачі видається заявнику органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України, не пізніше 10 робочих днів з дня одержання документів, зазначених у Законі № 481.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги резидентів Дія Сіті!

01.05.2024 09:18

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Компанія – резидент Дія Сіті відповідає вимогам, визначеним п.п. 2, 3 частини першої, п. 10 частини другої ст. 5 Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» із змінами (далі – Закон № 1667). У штаті є мобілізований співробітник, якому щомісячно виплачується оподаткована матеріальна допомога.
Розглянемо питання:
1. За якою ставкою ПДФО оподатковувати щомісячну матеріальну допомогу?
2. Чи є щомісячна матеріальна допомога базою для нарахування єдиного внеску? Якщо так, то в якому розмірі?
3. З якою ознакою доходу відображати щомісячну матеріальну допомогу в звіті 4ДФ?
Так, щомісячна матеріальна допомога оподатковується ПДФО за ставкою 18 відсотків.
Якщо виплата має систематичний характер, то як наслідок − підпадає під категорію «Інші заохочувальні та компенсаційні виплати» (п. 2.3.3 Інструкції зі статистики заробітної плати). У такому випадку зазначена виплата входить до фонду оплату праці та відтак сплачується єдиний внесок у розмірі мінімального страхового внеску (якщо виконуються вимоги, визначені п. п. 2, 3 частини першої, п. 10 частини другої ст. 5 Закону № 1667).
Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб у додатку 4ДФ до податкового розрахунку матеріальна допомога відображається за ознакою доходу 169.
Більше розглянутих питань, що виникають у процесі застосування платниками податків режиму Дія Сіті та щодо особливостей оподаткування, подання та заповнення звітності такими платниками – в Інформаційному листі ДПС № 4/2024»: 30+ питань платників податків щодо звітності в режимі Дія Сіті. Частина ІІ, який розміщено за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/775845.html.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Які документи подаються разом з реєстраційною заявою платника ПДВ за формою № 1-ПДВ?

01.05.2024 09:17

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 183.7 ст. 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) заява про реєстрацію особи як платника податку подається до контролюючого органу засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Суб’єкти господарювання (в тому числі новостворені) можуть заявити про своє бажання добровільно зареєструватися як платник податку під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця, державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу або про фізичну особу – підприємця, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями.
У реєстраційній заяві зазначаються підстави для реєстрації особи як платника податку.
Пунктом 3.8 розд. III Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130 (із змінами), який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233 визначено, що дані реєстраційної заяви мають бути достовірними та відповідати відомостям Єдиного державного реєстру.
З метою підтвердження достовірності відомостей про відповідність особи вимогам, визначеним ст. 180, п. 181.1 ст. 181, п. 182.1 ст. 182 та п. 183.7 ст. 183 ПКУ, така особа відповідно до п.п. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20 ПКУ, п. 73.3 ст. 73 ПКУ на вимогу контролюючого органу подає документи, що підтверджують такі відомості.
Підтвердженням відповідності вимогам п. 181.1 ст.181 та п. 182.1 ст. 182 ПКУ є будь-які первинні документи бухгалтерського обліку, що засвідчують факт здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню (акт виконаних робіт, касовий чек, платіжне доручення тощо).
Ведення зазначених документів передбачено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (із змінами) та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Мій ФОП у «Моя податкова»

01.05.2024 09:16

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що у мобільному застосунку «Моя податкова» доступні сервіси для фізичних осіб – підприємців (ФОП).
Мій ФОП у розділі «Мої дані» застосунку:
інформація про реєстрацію ФОП та обрання спрощеної системи оподаткування;
- подання податкових декларацій платника єдиного податку:
для ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування для першої – третьої груп, у розділі «Послуги»;
- сплата податків:
доступна у «Стані розрахунків з бюджетом» розділу «Послуги».

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Надання послуг з оренди приміщень: податківці Дніпропетровщини встановили факт проведення розрахункових операцій без...

01.05.2024 09:15

Надання послуг з оренди приміщень: податківці Дніпропетровщини встановили факт проведення розрахункових операцій без застосування РРО/ПРРО

Пріоритетом у роботі податкової служби Дніпропетровської області є взаємодія з платниками податків на принципах партнерства, прозорості та відкритості.
Під час комунікацій з суб’єктами господарювання фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) акцентують увагу бізнесу на обов’язковому використанні при проведенні розрахункових операцій належним чином зареєстрованих РРО або ПРРО, а також на допуску до робочих місць лише офіційно працевлаштованих працівників.
Працівниками управління податкового аудиту ГУ ДПС організована та проведена документальна перевірка юридичної особи, за результатами якої встановлено факти надання послуг з оренди приміщень із проведенням розрахункових операцій за готівку на загальну суму більше 1,0 млн грн без застосування належним чином зареєстрованих РРО/ПРРО.
Суб’єктом господарювання порушено вимоги п. 1 та п. 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), за що передбачена відповідальність у вигляді штрафної фінансової санкції у розмірі 1,5 млн гривень.
ГУ ДПС звертає увагу, що безумовне дотримання вимог Закону № 265 платниками, які здійснюють розрахункові операції – запорука роботи бізнесу без порушень.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Подолання тіньового ринку підакцизної продукції на часі

01.05.2024 09:13

З метою забезпечення ефективної реалізації державної політики у сфері законності та правопорядку, безпечної життєдіяльності громадян, протидії нелегальному обігу підакцизних товарів Дніпровською міською радою створено робочу групу щодо боротьби із нелегальним обігом і роздрібною торгівлею підакцизними товарами на території міста Дніпра (Робоча група). Протягом квітня до складу Робочої групи долучились фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Дніпровського районного управління ГУНП в Дніпропетровській області.
Відбулось перше засідання Робочої групи у новому складі. Контекст заходу - спільні заходи, спрямовані на боротьбу із нелегальним обігом підакцизних товарів.
«Державний бюджет втрачає багато податкових надходжень через нелегальний ринок підакцизної продукції. Наше головне завдання - контроль та здійснення дієвих заходів щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів», - зазначив заступник начальника податкової служби Дніпропетровщини Федір Терханов.
Працюємо далі разом!

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 9868. Попередня cторінка | Сторінка 1 з 987 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua